1. Словник української мови у 20 томах

вимітатися

ВИМІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́МЕСТИСЯ, етуся, етешся, док.

1. фам. Виходити звідкись, залишати приміщення і т. ін.

[Варпеховський (хапаючи Русалкіна за комір):] .. Ану, вимітайся, живо! (І. Кочерга);

В лазні ми з шофером парились самі. Ніхто не грюкав у двері й не вимагав швидше вимітатись геть (Ю. Яновський);

Плюнув під ноги, вимівся з сільради. Ішов по вулиці, не міг заспокоїтись (А. Дімаров).

2. тільки недок. Пас. до виміта́ти.

Санітарне оброблення проводилося завжди. Усе виміталося, вичищалося, оброблялося спеціальними дезінфекційними засобами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимітатися — виміта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимітатися — -ається, недок., виместися, -ететься, док. 1》 фам. Виходити звідкись, залишати приміщення і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до вимітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимітатися — Аюсь, -аєшся, недок. Йти геть. Вимітаймося звідси скоріше, а то влипнемо по вуха! Словник сучасного українського сленгу
  4. вимітатися — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вимітатися — ВИМІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́МЕСТИСЯ, ететься, док. 1. фам. Виходити звідкись, залишати приміщення і т. ін. В лазні ми з шофером парились самі. Ніхто не грюкав у двері й не вимагав швидше вимітатись геть (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах