1. Словник української мови у 20 томах

вимітити

ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимітити — ви́мітити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вимітити — -ічу, -ітиш, док., перех., вимічати, -аю, -аєш, недок., розм. Робити мітки на чому-небудь; виділяти, позначати когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимітити — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти. Словник української мови в 11 томах