вимітити
ви́мітити
-ічу, -ітиш, док., перех., вимічати, -аю, -аєш, недок., розм.
Робити мітки на чому-небудь; виділяти, позначати когось, щось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимітити — ви́мітити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти. Словник української мови у 20 томах
- вимітити — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти. Словник української мови в 11 томах