виміщати
ВИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МІСТИТИ, іщу, істиш, док., що, рідко чим.
Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло.
Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить .. Панночка наче не чує того слова. Стара тільки тим виміщає, що нас душить (Марко Вовчок);
Тут заливають часом свою очманілу голову ревниві парубки, щоб потім .. вдертися в гущу молоді і виміщати всю свою злість і любовні невдачі на суперникові (А. Шиян);
Всю злість він вимістив на дочці вдови Вихристючки – Ганні (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виміщати — виміща́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- виміщати — -аю, -аєш, недок., виместити, -ещу, -естиш і вимістити, -іщу, -істиш, док., перех. і чим, рідко. Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виміщати — Мститися, помститися, відомщати, відомстити, повідомщати, (злість) згоняти, згонити, зігнати, позгоняти Словник чужослів Павло Штепа
- виміщати — ВИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. ВИ́МЕСТИТИ, ещу, естиш і ВИ́МІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. і чим, рідко. Задовольняти почуття злості, досади і т. ін., роблячи кому-небудь неприємність, зло. Та вже й убралась того дня панночка хороше!... Словник української мови в 11 томах