вим'ячко

ВИ́М'ЯЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до ви́м'я.

Біжить молоко по вим'ячку, з вим'ячка по копитечку, з копитечка в сиру землю! (з казки);

– Ну, нічого собі травичка була, – подумала Оленка. А у цей час хлопець почав ссати молоко із козиного вим'ячка, бо йому страх як закортіло молока (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вим'ячко — ви́м'ячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вим'ячко — -а, с. Зменш.-пестл. до вим'я. Великий тлумачний словник сучасної мови