вим'ячко
ВИ́М'ЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до ви́м'я.
Біжить молоко по вим'ячку, з вим'ячка по копитечку, з копитечка в сиру землю! (з казки);
– Ну, нічого собі травичка була, – подумала Оленка. А у цей час хлопець почав ссати молоко із козиного вим'ячка, бо йому страх як закортіло молока (з казки).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me