1. Словник української мови у 20 томах

винайм

ВИНА́ЙМ, у, ч., рідко.

Те саме, що винайма́ння.

Завтра збираю своє манаття й відходжу. Ось там “котедж до винайму” – беру його на три дні (У. Самчук);

Заки священик полагодив з громадою формальності винайму дяківки [дякової хати] на школу, почалася .. осінь (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винайм — вина́йм іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. винайм — -у, ч., діал. Дія за знач. винаймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винайм — ви́найм оренда (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. винайм — Передача комусь речі або приміщення для ужитку (без права отримання з них доходу) за обумовлену плату (чинш). Універсальний словник-енциклопедія
  5. винайм — ВИНА́ЙМ, у, ч., діал. Дія за знач. винайма́ти. Заки священник полагодив з громадою формальності винайму дяківки [дякової хати] на школу, почалася ..осінь (У. Кравч., Вибр., 1958, 389). Словник української мови в 11 томах