1. Словник української мови у 20 томах

виноград

ВИНОГРА́Д, у, ч.

1. Витка кущова рослина родини виноградових із соковитими ягодами, зібраними у грона.

Цупкі, покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (М. Коцюбинський);

Узгір'я в садах, в виноградах яри (М. Рильський);

На вікна вився виноград зелений, Немов землі несказані думки (М. Вінграновський).

2. збірн. Ягоди цієї рослини.

– Йду он там до саду їсти винограду (І. Франко);

Учені встановили, що виноград має властивості нормалізувати роботу мозку, зокрема істотно покращувати пам'ять людини (із журн.).

(1) Ди́кий виногра́д – дикоросла декоративна витка кущова рослина з широким листям і неїстівними дрібними темно-синіми плодами, схожими на плоди справжнього винограду.

Ґанок і невелику веранду рясно оповили стебла дикого винограду (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виноград — виногра́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виноград — Виногра́д, перен. Поле діяльності. Всі і найсправедливійші жалоби на оргії румунізациї мусять однаково замовкнути, коли самі Русини задоволені з зручного кадженя і масних слів хитрих Візантийців... Українська літературна мова на Буковині
  3. виноград — [виеноград] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. виноград — -у, ч. 1》 Південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона. Дикий виноград — дикоростуча і декоративна витка кущова рослина з широким листям та вусиками. 2》 Ягоди цієї рослини. 3》 Лоза, гроно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виноград — Сад Словник застарілих та маловживаних слів
  6. виноград — Багаторічні деревні ліани, рідше кущі родини виноградових, поширені в районах з помірним субтропічним і частково тропічним кліматом; бл. 60 видів; в. культурний вирощують з давніх часів у Середземномор'ї, теп. численні сорти (бл. 8 тис. Універсальний словник-енциклопедія
  7. виноград — Виногра́д, -ду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виноград — ВИНОГРА́Д, у, ч. 1. Південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона. Цупкі, покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі... Словник української мови в 11 томах
  9. виноград — Виноград, -ду м. 1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. н. п. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку. Мил. 183. Словник української мови Грінченка