виновий
ВИНО́ВИЙ¹, а, е, поет.
Те саме, що виногра́дний.
Сплівшись подружжям витким, лози винові цвітуть (М. Зеров).
ВИНО́ВИЙ², а, е.
Прикм. до вино́2; піковий (див. пі́ковий¹).
І потяг він карту і витяг він винового туза (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виновий — вино́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- виновий — -а, -е. Який має масть вина (див. вино II); піковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виновий — ВИНО́ВИЙ, а, е. Який має масть вина ( див. вино́²); піковий. І потяг він карту і витяг він винового туза (Ю. Янов., I, 1958, 128). Словник української мови в 11 томах
- виновий — Виновий, -а, -е Пиковый. --------------- Виновий, -а, -е 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71. Словник української мови Грінченка