винобрання
ВИНОБРА́ННЯ, я, с.
Збір винограду.
Щоб в день щасливий винобрання В веселій нашій стороні Про труд, про дружбу, про кохання Бриніли на устах пісні (Л. Первомайський);
– Куди ви, діду? – спитав його Синичка .. – На винобрання, – і палицею постукав по відрі. – Допоможу гроно збирати (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винобрання — винобра́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- винобрання — -я, с., діал. Збір винограду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винобрання — ВИНОБРА́ННЯ, я, с., діал. Збір винограду. — Куди ви, діду? — спитав його Синичка.. — На винобрання, — і палицею постукав по відрі. — Допоможу гроно збирати (Томч., Закарп. опов. Словник української мови в 11 томах