вино

ВИНО́¹, а́, с.

1. Напій із виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що, перебродивши, набули певної алкогольної міцності й аромату.

І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом [Святим] (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (І. Нечуй-Левицький);

[Недоросток:] Напувала мене теща все медами та винами... (С. Васильченко);

Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним! (М. Рильський);

* Образно. Пий, світе мій, вино свободи! (М. Вінграновський);

* У порівн. Ми ходимо берегом моря і на повні груди вдихаємо кримське повітря, п'янке, як вино (П. Панч).

2. заст. Виноград.

Ой гула, гула крутая гора, Що не вродила шовкова трава, Тільки вродило зелене вино (з народної пісні);

Гарне вино виросло цього року, соковите (із журн.).

(1) Бі́ле вино́ – вино з білих, рожевих або червоних сортів винограду, виготовлене в умовах ферментації соку ягід лише з м'якоті, без шкірок.

Йон приніс карафку білого вина (М. Коцюбинський);

(2) Живе́ вино́ – одержане зброджуванням виноградного соку натуральне непастеризоване вино, що не містить шкідливих і небезпечних для здоров'я домішок та консервантів.

Живе вино оздоровлює організм і є бажаним компонентом щоденного харчування (з наук.-попул. літ.);

Живе вино виготовляють за класичною технологією з використанням дубової тари і зберігають у пляшках у лежачому положенні в спеціальних винних шафах при температурі 12–15 градусів (з навч. літ.);

(3) Напівсоло́дке ви́но – вино, яке містить 3–8 % цукру.

Сотерн – напівсолодке десертне виноградне вино (з наук.-попул. літ.);

(4) Напівсухе́ вино́ – вино, яке містить до 3–4 % цукру.

З яблук, груш, аґрусу, порічок виготовляють добрі напівсухі вина (з наук.-попул. літ.);

(5) Соло́дке вино́ – вино, вигот. із певних сортів винограду, що має у своєму складі значну кількість цукру.

Олексій Іванович наливає по чарці собі, панотцеві й кумові доброї оковитої, а кумі – червоного солодкого вина (Панас Мирний);

(6) Столо́ве вино́ – сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев. із виноградного соку без додавання цукру й спирту.

Столові вина виготовляють із різних плодоягідних соків, забарвлення їх буває білим і червоним (з наук.-попул. літ.);

(7) Сухе́ вино́ – вино, яке одержують при повному зброджуванні фруктових соків без додавання спирту й цукру.

Потім вони їли морозиво в літньому павільйоні й пили сухе вино (Ю. Мушкетик);

Столове вино, в якому весь цукор перетворився на спирт, називають сухим (з наук.-попул. літ.);

(8) Черво́не вино́ – вино, вигот. із певних сортів винограду, забарвлення якого варіює від різних відтінків червоного до темно-рубінового.

Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином (Панас Мирний);

Серед столових вин є червоні й білі. Червоні вина одержують при зброджуванні соку разом із шкірочкою ягід (з наук. літ.);

(9) Шампа́нське вино́ – те саме, що шампа́нське.

Весело, як шампанське вино, запінились радістю Баб'якові очі (Д. Бедзик);

Серед шампанських вин розрізняють сухі, напівсухі, напівсолодкі та солодкі (з наук.-попул. літ.).

△ (10) Ма́рочні (сортові́) ви́на – вища категорія витриманих вин із найкращих сортів винограду.

Сортові вина виробляються сухими для того, щоб зберегти справжній смак сорту винограду, з якого їх отримано: Шардоне, Каберне, Сапераві, Мерло та ін. (з наук.-попул. літ.);

У підвалі не було світла, і тому хатній злодій з ліхтарем розглядав пляшки марочного вина, брав їх у руки, роздивлявся і знову ставив на полиці (із журн.).

◇ Полоска́тися в горі́лці (у вині́) див. полоска́тися.

ВИНО́², а́, с.

Масть у гральних картах, позначувана чорним малюнком у вигляді наконечника списа, а також карта цієї масті; піка (див. пі́ка²).

– Як ви граєте? В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? – репетувала сердито Христина (І. Нечуй-Левицький).