1. Приповідки або українсько-народня філософія

вино

Вино серце веселить і від вина голова болить.

Від вина людина веселішає, але коли протверезіє, то в неї болить голова.

Горя вином не зап’єш, а радість утратиш.

Пиття не допоможе в горі, лише зашкодить людині.

Молоде вино має вишуміти, бо голову закрутило.

Молоді повинні передуріти.

На старість не поможе і вино, як прийде студено.

На старість люди сильно мерзнуть.

Хто вино любить, той себе погубить.

Пиятика руйнує здоров'я чоловіка, знижує його розумові здібності.

І найсолодше вино може сквасніти.

Найліпший чоловік може згіршитися.

Не поможе і вино, як прийде студено.

Вино не змінить зимна, треба огню, щоб загрітися.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вино — вино́ 1 іменник середнього роду напій * Але: два, три, чотири вина́ вино́ 2 іменник середнього роду масть карт Орфографічний словник української мови
  2. вино — Вино́. Виноград. На обширнім, диким вином оброслім ґанку, стояла поважна, вже дійшла в роках пані в білім очіпку (Галіп, 2) // бук. діал. вино — виноград; пол. wino — 1) вино, 2) виноград. Українська літературна мова на Буковині
  3. вино — I -а, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. II -а, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вино — ВИНО́¹, а́, с. 1. Напій із виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що, перебродивши, набули певної алкогольної міцності й аромату. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом [Святим] (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. вино — ви́но карт. піка (ст)|| = вина Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вино — син. вайн, винчик, винище, дурман, янтар. дешеве: гектопаскаль. дешеве, поганої якости: бормота, бормотуха, жужка, марганцівка, пійло, чорнило, шмарля, шмурдяк. натуральне: натуралка. кріплене: кріпиш, кріпляк. плодоягідне: антрамент, подлоягідне. Словник жарґонної лексики української мови
  7. вино — Алкогольний напій (8-22% міцності), який одержують внаслідок бродіння спиртового сусла або виноградного соку (виноградні в.), чи ін. фруктів (плодово-ягідні в.);... Універсальний словник-енциклопедія
  8. вино — ВИНО́ (масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору), ПІ́КА. — В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? — репетувала сердито Христина (І. Нечуй-Левицький); Ходити дамою пік. Словник синонімів української мови
  9. вино — ВИНО́¹, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах