вино

син.

вайн, винчик, винище, дурман, янтар.

дешеве: гектопаскаль.

дешеве, поганої якости: бормота, бормотуха, жужка, марганцівка, пійло, чорнило, шмарля, шмурдяк.

натуральне: натуралка.

кріплене: кріпиш, кріпляк.

плодоягідне: антрамент, подлоягідне.

портвейн: вогнегасник, Петро Петрович, портосик, портюша, чорнило.

саморобне вино: баян саморобний.

сухе: сухар, суховій, сушняк.

червоне: красняк, фермент.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вино — вино́ 1 іменник середнього роду напій * Але: два, три, чотири вина́ вино́ 2 іменник середнього роду масть карт Орфографічний словник української мови
  2. вино — Вино́. Виноград. На обширнім, диким вином оброслім ґанку, стояла поважна, вже дійшла в роках пані в білім очіпку (Галіп, 2) // бук. діал. вино — виноград; пол. wino — 1) вино, 2) виноград. Українська літературна мова на Буковині
  3. вино — I -а, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. II -а, с. Масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору; піки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вино — ВИНО́¹, а́, с. 1. Напій із виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що, перебродивши, набули певної алкогольної міцності й аромату. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом [Святим] (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. вино — ви́но карт. піка (ст)|| = вина Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вино — Вино серце веселить і від вина голова болить. Від вина людина веселішає, але коли протверезіє, то в неї болить голова. Горя вином не зап’єш, а радість утратиш. Пиття не допоможе в горі, лише зашкодить людині. Молоде вино має вишуміти, бо голову закрутило. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. вино — Алкогольний напій (8-22% міцності), який одержують внаслідок бродіння спиртового сусла або виноградного соку (виноградні в.), чи ін. фруктів (плодово-ягідні в.);... Універсальний словник-енциклопедія
  8. вино — ВИНО́ (масть карт у вигляді наконечників списа чорного кольору), ПІ́КА. — В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? — репетувала сердито Христина (І. Нечуй-Левицький); Ходити дамою пік. Словник синонімів української мови
  9. вино — ВИНО́¹, а́, с. Напій з виноградного або з деяких інших ягідних та плодових соків, що перебродили, набувши певної алкогольної міцності й аромату. Люди саме тоді позбирали виноград, наробили вина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах