винокурний
ВИНОКУ́РНИЙ, а, е, заст.
Стос. до винокуріння.
Поміщики посідали панівне становище у винокурній промисловості (з наук. літ.);
// Признач. для винокуріння.
Мокровольський має в Подільській губернії поблизу Вінниці винокурний завод і потребує туди ділової, тямущої людини на посаду управителя (Ю. Хорунжий);
Майстерні, фабрики, конюшні, нові машини на винокурному заводі – все це з гордістю показує Кочубей (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винокурний — виноку́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- винокурний — -а, -е. Стос. до винокуріння. || Признач. для винокуріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винокурний — ВИНОКУ́РНИЙ, а, е. Стос. до винокуріння. Поміщики займали пануюче становище також у винокурній промисловості (Іст. УРСР, І, 1953, 393); // Признач. для винокуріння. Цукрові та винокурні заводи, великі маєтки.. знищуються селянами та солдатами (Головко, II, 1957, 482). Словник української мови в 11 томах