1. Словник української мови у 20 томах

винокуріння

ВИНОКУРІ́ННЯ, я, с., заст.

Виготовлення горілки і спирту із зерна, картоплі і т. ін. способом перегону.

З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних в Україні домашнім способом, зменшувався (з наук.-попул. літ.);

Наприкінці XVII – на початку XVIIІ ст. провідними промислами на українських землях було млинарство, винокуріння, селітроваріння, чумацтво (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винокуріння — винокурі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. винокуріння — -я, с. Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винокуріння — ВИНОКУРІ́ННЯ, я, с. Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки. З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних на Україні домашнім способом, зменшувався (Укр. страви, 1957, 365). Словник української мови в 11 томах