винороб

ВИНОРО́Б, а, ч.

Фахівець із виноробства.

– Ви знаєте, це [вино] нашого власного виробу, – зауважила жінка, коли я, випивши, аж прицмокнув. – Вашого? – здивовано підніс очі Карпо. – Ви хіба винороби? (Олесь Досвітній);

На великому плацу, під горою, стояли цілі яруси великих сорокавідерних бочок з вином, а біля них тупцював якийсь дідок, як виявилося, головний винороб заводу (В. Кучер);

У давильні своїй, виноробе, Не дави молодий виноград: То ж бо є небезпечна спроба – Менше радості, більше втрат (М. Руденко);

Вино – один із найкращих дарів природи, а справжній винороб – це творець, який ставиться до своєї праці як до мистецтва (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винороб — виноро́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. винороб — -а, ч. Той, хто виготовляє вино. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винороб — ВИНОРО́Б (той, хто виготовляє вино), ВИНА́Р. Біля них (бочок з вином) тупцював.. головний винороб заводу (В. Кучер); (Хор:) Де винар трудився тихий, там стоїть веселий гамір (переклад М. Лукаша). Словник синонімів української мови
  4. винороб — ВИНОРО́Б, а, ч. Той, хто виготовляє вино. На великому плацу, під горою, стояли цілі яруси великих сорокавідерних бочок з вином, а біля них тупцював якийсь дідок, як виявилося, головний винороб заводу (Кучер, Голод, 1961, 147); — Ви знаєте... Словник української мови в 11 томах