виокремлений

ВИ́ОКРЕМЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́окремити.

З-поміж невеликої плеяди багатообдарованих і нещоденних особистостей нашої .. сучасності одною з найяскравіших і виокремлених за своїм надзвичайним талантом є, безумовно, особа нашого Поета (П. Загребельний);

Незважаючи на незначні розміри внутрішнього простору храму, фресками було вкрито лише архітектурно виокремлені зони, а значні ділянки поверхні стін та плафона при цьому залишено без розпису (з наук. літ.);

// ви́окремлено, безос. пред.

Згідно з програмою для індивідуального розгляду й аналізу художніх творів виокремлено сімнадцять письменників (з навч. літ.).

2. у знач. прикм. Ізольований від інших; відділений, окремий.

У пізньому Трипіллі після виокремленого поселення-гіганта вводиться ще група поселень, що складається з поселення-гіганта та кількох супутників – малих або середніх поселень (з наук. літ.).