випалений
ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́палити¹.
Лишили яр на 1931 рік неначе випалений: нічого не вродило (Т. Осьмачка);
Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (А. Малишко);
Оце йдемо вже кілька діб, – небілені хати і випалений хліб (Л. Костенко);
Голова вірника, і тулуб, і вигнуті ноги скидаються на випалені з чорної глини і поставлені один на одного три горщики (М. Стельмах);
// ви́палено, безос. пред.
На всіх стрілах біля оперення випалено тавро – знизу серп чи човник, а над ним угорі три крапки (Ю. Логвин);
У лабораторних умовах випалено першу цеглу, яку було відформовано на щойно введеній в експлуатацію дільниці (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випалений — ви́палений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випалити I. Тактика випаленої землі — метод ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випалений — ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́палити¹. Куди? До Щорса. Йому, командиру більшовиків, сказати свої виразки, перечислити біди народу, розповісти про тюрми, розстріли, грабунки, про випалені панами села (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах