1. Словник української мови в 11 томах

випалений

ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́палити¹.

Куди? До Щорса. Йому, командиру більшовиків, сказати свої виразки, перечислити біди народу, розповісти про тюрми, розстріли, грабунки, про випалені панами села (Довж., Зач. Десна, 1957, 98);

Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (Мал., II, 1956, 89);

Голова вірника, і тулуб, і вигнуті ноги скидаються на випалені з чорної глини і поставлені один на одного три горщики (Стельмах, І, 1962, 259);

Випалене вапно не можна зберігати на вільному повітрі (Таємн. вапна, 1957, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випалений — ви́палений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випалити I. Тактика випаленої землі — метод ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалений — ВИ́ПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́палити¹. Лишили яр на 1931 рік неначе випалений: нічого не вродило (Т. Осьмачка); Починався волзький степ безкраїй, Рудий та сивий, випалений сонцем (А. Словник української мови у 20 томах