1. Словник української мови у 20 томах

випасати

ВИПАСА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАСТИ, су, сеш, док.

1. кого, що. Пасучи, вигодовувати (худобу, птицю).

Лемішка випасував на степах товар.., а Леміщиха закуповувала садки (І. Нечуй-Левицький);

От на горах бойки волів випасають, та й яких волів! (І. Франко);

Тільки за те, що селянин .. випасував череду на диких степових просторах чи просто їхав на торг, – він мусив платити панові старості (Іван Ле);

У кінці XIX ст. на полонинах ще випасали кіз окремими чередами (з наук. літ.);

Хуторець мій одрубний, є де випасти [худобу] (Ганна Барвінок).

2. що. Пасучись, цілком з'їдати траву чи іншу трав'янисту рослинність на якій-небудь ділянці (про худобу, птицю, диких травоїдних тварин).

Через воєнні дії пастухи не виганяли худоби в поле. Павутиця, .. осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде);

Коли хто випасе поле або виноградника [виноградник], і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого винограднику (Біблія. Пер. І. Огієнка);

За давньоримським законом той, хто випасав або жав уночі квіритське поле, оброблене плугом, був приречений до страти в жертву підземним богам (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випасати — випаса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випасати — -аю, -аєш і випасувати, -ую, -уєш, недок., випасти, -су, -сеш, док., перех. 1》 Пасучи, вгодовувати худобу. 2》 Пасучись, з'їдати цілком траву чи іншу трав'янисту рослинність на якій-небудь ділянці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випасати — Аю, -аєш, недок. Слідкувати, стежити за кимсь. Я не можу зрозуміти, чого той кадр нас випасає? Словник сучасного українського сленгу
  4. випасати — ВИПАСА́ТИ (пасучи, відгодовувати худобу), ВИПА́СУВАТИ, ВІДПАСА́ТИ, НАГУ́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́пасти, відпа́сти, нагуля́ти. Дід Панас випасав ціле літо отару колгоспних овець (В. Кучер); За те, що селянин.. випасував череду на диких степових просторах,.. Словник синонімів української мови
  5. випасати — ВИПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИПА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАСТИ, су, сеш, док., перех. 1. Пасучи, вгодовувати худобу. От на горах бойки волів випасають, та й яких волів! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. випасати — Випаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145. Словник української мови Грінченка