1. Словник української мови у 20 томах

випасання

ВИПАСА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випаса́ти.

Дійшло до того, що калмицький хан посилає послів до султана, щоб той віддав йому землі між Дніпром і Дністром для випасання табунів (В. Малик);

На Бойківщині впродовж віків склалися такі форми випасання великої рогатої худоби: літнє – на толоках і гірських пасовищах; весняне і осіннє – на луках і полях, у лісі (з наук.-попул. літ.);

Випасання молодняку на пасовищі починають навесні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випасання — випаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випасання — -я, с. Дія за знач. випасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випасання — ВИПАСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випаса́ти. Випасання худоби на пасовищі починають навесні (Колг. енц., І, 1956, 404). Словник української мови в 11 томах