випас
ВИ́ПАС, у, ч.
1. Дія за знач. випаса́ти.
– Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Ганна Барвінок);
Під час випасу худоби в лісі діти знаходять для себе багато цікавих розваг (О. Воропай);
Коли травостій досягає 12–15 сантиметрів, починають випас худоби (із журн.).
2. Місце, де випасають худобу.
Тут [у Карпатах] люди мають доволі корів.., бо в горах є випаси, чи пасовища (І. Нечуй-Левицький);
Кичата залишила Уляну прибрати ярмо і вигнати волів на випас, а сама подалася до правління (В. Логвиненко);
Тут були випаси царських робочих буйволів та волів (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випас — ви́пас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- випас — -у, ч. 1》 Дія за знач. випасати. 2》 Місце, де випасають худобу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випас — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
- випас — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
- випас — ВИ́ПАС, у, ч. 1. Дія за знач. випаса́ти. — Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Барв., Опов.., 1902, 414); Коли травостій досягає 12-15 сантиметрів, починають випас (Хлібороб Укр., 6, 1965, 20). Словник української мови в 11 томах
- випас — Ви́пас, -су м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі. Словник української мови Грінченка