1. Словник української мови в 11 томах

випас

ВИ́ПАС, у, ч.

1. Дія за знач. випаса́ти.

— Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Барв., Опов.., 1902, 414);

Коли травостій досягає 12-15 сантиметрів, починають випас (Хлібороб Укр., 6, 1965, 20).

2. Місце, де випасають худобу.

Тут [в Карпатах] люди мають доволі корів.., бо в горах є випаси, чи пасовища (Н.-Лев., II, 1956, 405);

Кичата залишила Уляну прибрати ярмо і вигнати волів на випас, а сама подалася до правління (Логв., Літа.., 1960, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випас — ви́пас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. випас — -у, ч. 1》 Дія за знач. випасати. 2》 Місце, де випасають худобу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випас — ВИ́ПАС, у, ч. 1. Дія за знач. випаса́ти. – Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Ганна Барвінок); Під час випасу худоби в лісі діти знаходять для себе багато цікавих розваг (О. Словник української мови у 20 томах
  4. випас — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
  5. випас — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  6. випас — Ви́пас, -су м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі. Словник української мови Грінченка