випиратися

ВИПИРА́ТИСЯ, а́юся, а́ється, недок., ВИ́ПЕРТИСЯ, пруся, прешся, док.

1. розм. Із силою пробиваючись, виходити назовні.

Аж ось почулось важке зітхання, наче дух випирався з тіла (Панас Мирний);

Колючі будяки, в руку завтовшки, злючка дереза, кучеряві коров'яки – все тягнеться, випирається до золотого сонця (С. Васильченко).

2. Видаватися, виступати наперед, назовні.

В трьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Іван Ле);

Лопатки випираються [у левенят] горбами вгору над хребтом, могутні шиї схилені вниз до життєдайної вологи (Ю. Логвин).

3. фам. Ставати попереду інших.

[Варка:] У неділю була я в церкві. [Демко:] Чув я вже. Не то що люде [люди], а й титар здивувався, що виперлася на сам перед, мало ставників не поперевертала! (М. Кропивницький);

Нарешті наперед виперся шляхтич, тілистий, з булькатими очима, й затряс канчуком (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випиратися — випира́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. випиратися — -ається, недок., розм. 1》 З силою пробиватися, виходити наперед або назовні. 2》 Видаватися, виступати наперед, назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випиратися — ВИСТУПА́ТИ (бути, знаходитися поперед чого-небудь, виділятися на якійсь поверхні), ВИДАВА́ТИСЯ, ВИПИНА́ТИСЯ, ВИСУВА́ТИСЯ, ВИСО́ВУВАТИСЯ рідше, ВИПИРА́ТИ розм., ВИПИРА́ТИСЯ розм. рідко, ВИСТАВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. випиратися — ВИПИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., розм. 1. З силою пробиватися, виходити наперед або назовні. Колючі будяки, в руку завтовшки, злючка-дереза, кучеряві коров’яки — все тягнеться, випирається до золотого сонця (Вас. Словник української мови в 11 томах