виписка
ВИ́ПИСКА, и, ж.
1. розм. Дія за знач. випи́сувати, ви́писати 1, 5.
За столом завжди зустрічав їх [арештантів].., збивши на потилицю кашкета, веселий надзиратель Савченко, що порядкував випискою (С. Васильченко);
Всюди він, ця нахабна фізіономія. Набачить – і доносить ординаторові. Той, звичайно, лякає випискою із санаторію (М. Хвильовий).
2. Те, що виписане з певного документа, якогось тексту.
Дякую теж за виписки з “Лялечки” (М. Коцюбинський);
Секретар .. записав постанову в протокол і потім зробив виписку (І. Микитенко);
Додому повернулась [Марійка] пізно з книжками і зошитом, заповненим виписками (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виписка — ви́писка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виписка — -и, ж. 1》 Дія за знач. виписувати, виписати (у 1, 6 знач.). 2》 Те, що виписане з тексту. 3》 Відтворення частини документа. Виписка з банківського рахунку — документ, що його банк видає клієнту і який показує стан рахунку клієнта на певну дату. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виписка — ВИ́ПИСКА (те, що виписане з тексту), ВИ́ПИС, ВИ́ТЯГ, ЕКСПОЗЕ́ книжн.; ЦИТА́ТА (дослівний, точний уривок тексту). Про значні інтелектуальні інтереси свідчить сила всяких виписок, що робив для себе наш батько (Олена Пчілка); Мотуз.. Словник синонімів української мови
- виписка — ВИ́ПИСКА, и, ж. 1. Дія за знач. випи́сувати, ви́писати (у 1, 6 знач.). За столом завжди зустрічав їх [арештантів].., збивши на потилицю кашкета, веселий надзиратель Савченко, що порядкував випискою (Вас., І, 1959, 202). 2. Те, що виписане з тексту. Словник української мови в 11 томах