виписка

ВИ́ПИСКА (те, що виписане з тексту), ВИ́ПИС, ВИ́ТЯГ, ЕКСПОЗЕ́ книжн.; ЦИТА́ТА (дослівний, точний уривок тексту). Про значні інтелектуальні інтереси свідчить сила всяких виписок, що робив для себе наш батько (Олена Пчілка); Мотуз.. навіть дістав усі виписи з метрики (І. Нечуй-Левицький); Жваво взявся я до праці і зробив.. силу цікавих витягів з листів та щоденників Федоровича (І. Франко); А він (промовець) заглядає в якийсь папірець, Вичитує звідти цитату (С. Олійник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виписка — ви́писка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виписка — -и, ж. 1》 Дія за знач. виписувати, виписати (у 1, 6 знач.). 2》 Те, що виписане з тексту. 3》 Відтворення частини документа. Виписка з банківського рахунку — документ, що його банк видає клієнту і який показує стан рахунку клієнта на певну дату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виписка — ВИ́ПИСКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. випи́сувати, ви́писати 1, 5. За столом завжди зустрічав їх [арештантів].., збивши на потилицю кашкета, веселий надзиратель Савченко, що порядкував випискою (С. Васильченко); Всюди він, ця нахабна фізіономія. Словник української мови у 20 томах
  4. виписка — ВИ́ПИСКА, и, ж. 1. Дія за знач. випи́сувати, ви́писати (у 1, 6 знач.). За столом завжди зустрічав їх [арештантів].., збивши на потилицю кашкета, веселий надзиратель Савченко, що порядкував випискою (Вас., І, 1959, 202). 2. Те, що виписане з тексту. Словник української мови в 11 томах