виписувати

ВИКЛИКА́ТИ (пропонувати кому-небудь, просити когось прибути, з'явитися кудись), ВИКЛИ́КУВАТИ рідше, ВИЗИВА́ТИ розм., рідко; ВИПИ́СУВАТИ рідко (письмово). — Док.: ви́кликати, ви́требувати розм. ви́звати, ви́писати. Князь викликав майстрів з Варшави (І. Нечуй-Левицький); — А де ваш чоловік? — Дома. — Коли б ви до мене його викликнули (Марко Вовчок); Еней тебе лиш визиває, А нас, Латинців, не займає, Іди з Троянцем потягайсь! (І. Котляревський); Молода бариня.. виписала з свого села нового прикажчика (Панас Мирний).

ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн.; ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, МАЛЮВА́ТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, ВИПИ́СУВАТИ, ЖИВОПИСА́ТИ, ОБПИ́СУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ВИВО́ДИТИ, ОБМАЛЬО́ВУВАТИ рідко (засобами слова). — Док.: зобрази́ти, відобрази́ти, відтвори́ти, відби́ти, показа́ти, предста́вити, змалюва́ти, описа́ти, обписа́ти, обрисува́ти, окре́слити, ви́вести, обмалюва́ти. Він (Айвазовський) зобразив битву під Гангутом, Чесменський, Наварінський, Сінопський та інші славетні морські бої (О. Довженко); Артистові сцени потрібно.. відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (П. Саксаганський); Мова — і дійових осіб, і всього викладу — в художньому творі повинна також точно відтворювати час і місце дії (Ю. Смолич); У новому фільмі "Арсенал" я.. поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (О. Довженко); Ми повинні змальовувати своїх героїв.. у всій багатогранності їх інтересів і складності характерів, показувати в праці й побуті (О. Левада); Вона описувала усі подробиці, яких ніколи не бачила, .. малювала картину так, наче вона випечена була у неї на червоних повіках, що закривали очі. І голос у неї звучав, як у стародавніх пророків (М. Коцюбинський); Цю фразу говорила недавно Маруся, обмальовуючи звичаї і вдачу басарабської інтелігенції (І. Нечуй-Левицький).

ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. літери, букви — акуратно); МЕРЕ́ЖИТИ (МЕРЕ́ЖАТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ (дрібно, акуратно); ДРЯ́ПАТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм. (нерозбірливо, недбало); БА́ЗГРАТИ зневажл., МАЗАТИ зневажл. (недбало); СТРОЧИ́ТИ (швидко); ЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). — Док.: написати, писну́ти, накре́слити, ви́писати, ви́вести, ви́мережити (ви́мережати), надря́пати, нашкря́бати, наба́зграти, настрочи́ти, начерка́ти, черкну́ти. Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар); Креслить він її (назву газети) дуже довго, закреслює і знову креслить (І. Микитенко); Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко); Поклали (листа) в конверт — без марки, бо на фронт, — і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич); Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (П. Кочура); Перо моє — пісні мережить (П. Тичина); Згадаю дещо, заспіваю Та й знов мережать захожусь Дрібненько книжечку (Т. Шевченко); — Ти дряпаєш, як курка лапою, — оцінювала мій краснопис Ніна Іванівна (П. Автомонов); Чоловічок.., не відриваючись від паперу, все щось шкрябав, шкрябав пером (О. Гончар); Писар пише, писар маже, так запише, як хто каже (приказка); Збори кінчились. Останні слова Строчив секретар на папері (С. Олійник); Турбай гортав пожовклі сторінки давніх книг і черкав олівцем замітки на аркушиках (І. Волошин).