виписувати

писа́ти (випи́сувати) мислі́те, жарт. Іти нетвердою ходою, хитаючись, плутаючи ногами (про п’яного). Піп, поспішаючи за кимсь, писав мисліте і щось розмовляв сам с собою (Панас Мирний).

плести́ (писа́ти, випи́сувати і т. ін.) кре́нделі нога́ми, жарт. 1. Іти нетвердою ходою, хитаючись, плутаючи ногами (про п’яного). Дві постаті, обнявшись, плели кренделі по грязюці ногами (А. Головко). 2. Танцюючи, робити незвичні па. ви́писати нога́ми кре́нделя. Танцював весь клас .. Він саме збирався виписати ногами якогось кренделя (Є. Кравченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виписувати — випи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виписувати — -ую, -уєш, недок., виписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Списувати слова, частину тексту і т. ін. з книжки, зошита тощо з певною метою. 2》 Замовляти що-небудь письмово. || розм. Те саме, що передплачувати. || Викликати кого-небудь письмово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виписувати — 1. (крам) замовляти, замовити, позамовляти, (з лічниці) звільняти, звільнити, позвільняти, випускати, випустити, повипускати, (людину) спроваджувати, спровадити, поспроваджувати, (часопис) передплачувати, передплатити, попередплачувати 2. це на папері в. Словник чужослів Павло Штепа
  4. виписувати — ВИПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПИСАТИ, ишу, ишеш, док. 1. що. Переписувати звідки-небудь слова, частину тексту і т. ін. Дашкович сидів над німецькою книжкою і виписував деякі місця (І. Словник української мови у 20 томах
  5. виписувати — ВИКЛИКА́ТИ (пропонувати кому-небудь, просити когось прибути, з'явитися кудись), ВИКЛИ́КУВАТИ рідше, ВИЗИВА́ТИ розм., рідко; ВИПИ́СУВАТИ рідко (письмово). — Док.: ви́кликати, ви́требувати розм. ви́звати, ви́писати. Князь викликав майстрів з Варшави (І. Словник синонімів української мови
  6. виписувати — Випи́сувати, -сую, -суєш; ви́писати, ви́пишу, -пишеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. виписувати — ВИПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПИСАТИ, ишу, ишеш, док., перех. 1. Списувати слова, частину тексту і т. ін. з книжки, зошита тощо з певною метою. Дашкович сидів над німецькою книжкою і виписував деякі місця (Н.-Лев., І, 1956, 401); Давид.. Словник української мови в 11 томах
  8. виписувати — Виписувати, -сую, -єш сов. в. виписати, -шу, -шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова.... Словник української мови Грінченка