виписувати

ВИПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПИСАТИ, ишу, ишеш, док.

1. що. Переписувати звідки-небудь слова, частину тексту і т. ін.

Дашкович сидів над німецькою книжкою і виписував деякі місця (І. Нечуй-Левицький);

Скалозуб мав навіть спеціальний журнал в дуже дорогій палятурці [палітурці] з золотистими обрізами, в який виписував або наклеював вирізки з газет про ріжні випадки гоніння на українство (В. Винниченко);

Давид .. рився в книжках і виписував якісь цифри (А. Головко).

2. що, кому. Складати, писати якийсь документ для видавання кому-небудь.

– Розпустив своїх підлеглих, а тепер виписуєш рецепти, як та чим їх [новачків] лікувати... (Є. Доломан);

Контролер притулився до стінки й задоволено виписав квитанцію (Б. Антоненко-Давидович);

– Хто без документiв – того хапають i до в'язницi. А в мене нiякого посвiдчення немає. – Я тобi випишу,– сказав я (Р. Андріяшик).

3. що, кому. Замовляти що-небудь письмово.

Усе якісь новини заводить [управитель], машини виписує (Панас Мирний);

– Лісництво у нас потроху виписує людям дерево (М. Стельмах);

Дуже добре, серденько, що виписала паперу (М. Коцюбинський);

// розм. Те саме, що передпла́чувати.

Він все скуповує книжки.., виписує французькі та німецькі часописи (І. Нечуй-Левицький);

Бронко відразу помітив, що читальня виписувала не всі журнали (Ірина Вільде);

Волосний старшина Михайло Гудзь – наш чоловік... не проти... аби до книжки зазирнути. Газету виписує і читає вечорами... (Ю. Хорунжий);

// кого, заст. Викликати кого-небудь письмово для виконання певних функцій.

Молода бариня .. виписала з свого села нового прикажчика (Панас Мирний);

– Побоявся пан довірити її [машину] мужикам, а виписав машиніста з якоїсь Голландії (В. Речмедін).

4. що. Ретельно писати, виводити літери, деталі креслення і т. ін.

Чепурненько виписав [Павлуша] на сторінці і підпис: “П. Діденко” (А. Головко);

Його [лист] згорнули вчетверо і поклали в конверт – без марки, бо на фронт, – і виписали адресу: номер польової пошти (Ю. Смолич);

// кого, що. Старанно вимальовувати кого-, що-небудь.

Любовно виписали з хистом художники село своє (І. Гончаренко).

5. кого. Письмово оформляти вибуття кого-небудь звідкись, із чогось і т. ін.

Коли траплялася вагітність, дівчину виписували з реєстру й відсилали на хутір (Г. Хоткевич);

Незадовго до початку останньої чверті [навчального року] Євгенію Григорівну виписали з лікарні (О. Донченко);

– Ви що собі надумали? Хочете, щоб я вас із санаторію виписала! (А. Головко);

Одержав [старшина] від губернатора такий папір, щоб князь Прозоровський виписав його з підданців і повернув загарбане добро (С. Добровольський).

6. кого, що, перен. Описувати, зображувати засобами мови.

Дарма [даремна] праця виписувать те, що діялось в Антосьовім молодім серці, як під'їжджав він до свого села: от-от! От-от! І дома буде! (А. Свидницький);

По-новому виписує образи людей Микола Зарудний, прагнучи заглибитись у психологію своїх персонажів, у їхнє внутрішнє життя (з навч. літ.);

З любов'ю виписав письменник О. Маковей образ Сагайдачного (з навч. літ.).

7. що, перен. Робити, виконувати які-небудь фігури під час руху.

Закінчилась та тиха i задумлива пора бабиного лiта, коли у прозорому повiтрi виписує різні фігури срiбляста павутинка (із журн.);

Новенькі автомобілі на швидкості виписували досить складні віражі, випереджаючи один одного, долали штучні перепони, демонструючи високу маневреність (з газ.);

Ось з розгону черкнула [Христина] підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо (М. Стельмах).