виплекання

ВИ́ПЛЕКАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́плекати.

Вища форма державності неможлива без виплекання духовних і моральних основ громадянства (з публіц. літ.);

Аналітично-інформаційний журнал “Схід” друкує матеріали про сучасний стан розвитку української науки, культури, мови, виплекання української наукової молоді (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me