виплеканий
ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́плекати.
– Це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (М. Руденко);
Здекваліфікувався ти, втративши свій щасливий дар орієнтації, виплеканий по тюрмах! (І. Багряний);
Син пішов з дому – і все для неї втратило свою красу, відлетіла геть від неї роками виплекана надія (Ю. Збанацький);
* У порівн. Голівки [дам] – наче виплекані квіти, що у росі коштовностей ряхтять (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплеканий — (який дбайливо догляданий) випещений, плеканий, викоханий. Словник синонімів Полюги
- виплеканий — ви́плеканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виплеканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплеканий — див. викоханий; вродливий Словник синонімів Вусика
- виплеканий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
- виплеканий — Ви́плеканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виплеканий — ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плекати. — І це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (Руд. Словник української мови в 11 томах