виплеканий
ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплеканий — (який дбайливо догляданий) випещений, плеканий, викоханий. Словник синонімів Полюги
- виплеканий — ви́плеканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виплеканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплеканий — ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́плекати. – Це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (М. Руденко); Здекваліфікувався ти, втративши свій щасливий дар орієнтації, виплеканий по тюрмах! (І. Словник української мови у 20 томах
- виплеканий — див. викоханий; вродливий Словник синонімів Вусика
- виплеканий — Ви́плеканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виплеканий — ВИ́ПЛЕКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плекати. — І це добре, якщо колос до людей хилиться, бо нашими руками він виплеканий, з нашого труда виріс (Руд. Словник української мови в 11 томах