виплеск
ВИ́ПЛЕСК, у, ч.
1. Дія за знач. виплі́скувати, випле́скувати 1, 2 і виплі́скуватися, випле́скуватися 1.
У результаті землетрусу в океані утворилася гігантська хвиля цунамі. Її висота у відкритому океані становила 0,8 метра, у прибережній зоні – 15 метрів, а в зоні виплеску – 30 метрів (з газ.);
Він помітив, як здригнулось лице Варвари, мов спокійна вода од виплеску риби (М. Коцюбинський).
2. Звук, утворений плесканням.
За хвилину всі гармати з грюкотом і виплеском шубовстались і зникали під пінявими хвилями у ставку (М. Старицький);
Вночі вони [соми] випливають на плеса й лякають раптовими виплесками рибалок і мисливців (Ю. Мушкетик).
3. перен. Раптовий вияв якого-небудь почуття чи явища.
Рік 1909-й був свідком нового виплеску каламутної реакції (П. Тичина);
Періоди виплеску суспільної непокори привели до становлення України як незалежної держави (із журн.);
Досить ефективним методом лікування депресії є виплеск емоцій (із журн.).
Значення в інших словниках
- виплеск — ви́плеск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виплеск — (дія і звук) вихлюп, сплеск; (дія) випліскування, вихлюпування. Словник синонімів Караванського
- виплеск — -у, ч. 1》 Дія за знач. випліскувати і виплескати 1), 2). 2》 Звук, утворений плесканням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплеск — див. плескіт Словник синонімів Вусика
- виплеск — ВИ́ПЛЕСК, у, ч. 1. Дія за знач. виплі́скувати і ви́плескати 1, 2. Він [Чубинський] помітив, як здригнулось лице Варвари, мов спокійна вода од виплеску риби (Коцюб., ІІ, 1955, 171); *Образно. Рік 1909-и був свідком нового виплеску каламутної реакції (Тич. Словник української мови в 11 томах