виплоджуватися

ВИПЛО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛОДИТИСЯ, иться, док.

1. Народжуватися, з'являтися на світ (про тварин).

– Ти ж знаєш, як родяться метелики? Спершу несуть яєчка, з яких виплоджується гусінь... (Валерій Шевчук);

Личинки яблуневої попелиці виплоджуються навесні з яєць, які зимують у корі молодих гілок, біля бруньок (з наук. літ.);

– Хвалити Бога, цього року в нас гуси добре велись, – піддержав отець Харитін, – та й поросят виплодилось дуже багато (І. Нечуй-Левицький);

В мурашнику виплодились мурахи з крильцями (О. Донченко).

2. перен., зневажл. Породжуватися, поширюватися у великій кількості (про що-небудь).

– Звідки ж потім виплоджуються підступництво, розбійництво, зрада? (О. Гончар);

Той певен: безліття, що йдуть на його подвір'я, – наслання злої сили, що виплоджується по пущах та нетрях, а той бачить свою біду в підступах сусідів (В. Міщенко);

– Річ не в тому, мовляв, крадемо колгоспне, не наше, державне... рiч у душевнiй потребi вкрасти: виплодився iнстинкт злодiйства (Р. Федорів).