випльовуватися
ВИПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док.
1. тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого-небудь у роті.
Попадя і Проценко разом зареготалися, так смішно виплювався Довбня (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до випльо́вувати.
Частина пилу та бактерій осідає на стінках бронхів, а потім разом зі слизом викашлюється, випльовується чи проковтується людиною (із журн.);
* Образно. Він [Охрім] нерішуче пропихався поміж кожухів та чумарок, супроводжуваний ущипливими насмішками, що випльовувались багацькими пельками (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випльовуватися — випльо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випльовуватися — -уюся, -уєшся, недок., виплюватися, -ююся, -юєшся, док. 1》 тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого-небудь у роті. 2》 тільки недок. Пас. до випльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випльовуватися — ВИПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док. 1. тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого-небудь у роті. Попадя і Проценко разом зареготалися, так смішно виплювався Довбня (Мирний, III, 1954, 210). Словник української мови в 11 томах