виплюнутий
ВИ́ПЛЮНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́плюнути.
Виплюнута пацієнтом олія після утримання її в роті з лікувальною метою матиме біле забарвлення і рідкий стан (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Огидна лайка, виплюнута Василем з порога, ляпнула серед хати, нікого не зачепивши (В. Речмедін);
// ви́плюнуто, безос. пред.
А що вже любитель усіляких бійок, які були буденною потіхою-забавою не тільки новгородців, коли – стінка на стінку, коли – морду в кров, а зуби виплюнуто на землю (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виплюнутий — ви́плюнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виплюнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплюнути. Великий тлумачний словник сучасної мови