виплюнутий

ВИ́ПЛЮНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́плюнути.

Виплюнута пацієнтом олія після утримання її в роті з лікувальною метою матиме біле забарвлення і рідкий стан (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Огидна лайка, виплюнута Василем з порога, ляпнула серед хати, нікого не зачепивши (В. Речмедін);

// ви́плюнуто, безос. пред.

А що вже любитель усіляких бійок, які були буденною потіхою-забавою не тільки новгородців, коли – стінка на стінку, коли – морду в кров, а зуби виплюнуто на землю (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплюнутий — ви́плюнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виплюнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплюнути. Великий тлумачний словник сучасної мови