виплід
ВИ́ПЛІД, лоду, ч.
1. Те саме, що ви́плодження.
У розділі проаналізовано класифікації комарів за їх екологічними особливостями і місцями виплоду (з наук. літ.);
Каченята березневого і листопадового виплоду в тримісячному віці досягають нормальної ваги (із журн.);
* Образно. І в небо шугнули, як вісники смерті й наруги, Із гніздя [гнізда] чужого ворожого виплоду птиці (Л. Первомайський).
2. перен. Те, що створене ким-, чим-небудь; витвір.
– Хто се такий? – запитав я свого провідника. – Символ. Закаменілий виплід їх власної уяви, що зробився їх володарем, їх тираном (І. Франко);
А може, й так, що весь той вік несвітський Є тільки виплід молодого сну (М. Зеров);
– Сказане мною – не виплід буйної фантазії, а закономірний висновок із реальних передумов (із журн.).
Значення в інших словниках
- виплід — ви́плід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виплід — (курчат) виводок; (уяви) витвір, твір, сов. породження; ЗН. виродок. Словник синонімів Караванського
- виплід — [випл'ід] -лоду, м. (ў) -лод'і, мн. -лодие, -лод'іў Орфоепічний словник української мови
- виплід — -лоду, ч. 1》 Те саме, що виплодження. 2》 Те, що створене ким-, чим-небудь; витвір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виплід — Витвір, твір, твориво, утвір, здобуток, овоч, див. плід Словник чужослів Павло Штепа
- виплід — Ви́плід, -плоду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виплід — ВИ́ПЛІД, лоду, ч. 1. Те саме, що ви́плодження. Каченята березневого і листопадового виплоду в 3-місячному віці досягають нормальної ваги (Соц. твар., 1, 1956, 18); *Образно. Словник української мови в 11 томах