виплітання

ВИПЛІТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випліта́ти 1.

Від Карпат до Східного Поділля весілля розпочиналося з обряду збирання барвінку та виплітання вінків і весільного букетика (“квітки”) окремо для молодого і молодої (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплітання — -я, с. Дія за знач. виплітати. Великий тлумачний словник сучасної мови