випліскуватися

ВИПЛІ́СКУВАТИСЯ, ВИПЛЕ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛЕСКАТИСЯ, ещеться, док.

1. Виливатися через край від удару, струсу і т. ін.

– Я і плавати, і поринати вмію!.. І розходився [Миколка] так, що аж вода з ночов випліскувалась (Панас Мирний);

Окріп виплескувався через вінця блискучого мідного казанка (Ю. Логвин);

Рештки з неї [пляшки] випліскуються у вогонь, рідина вибухає, над багаттям здіймається великий .. стовп (Ю. Андрухович).

2. перен. Швидко, несподівано з'являтися де-небудь.

Пізніше гуни виплеснуться не тільки на захід, але й на схід: вони дійдуть до Китаю, і там їх називатимуть “сюну” (з наук. літ.);

Очманілий від страху і чадного диму натовп виплеснувся з дверей універмагу на вулицю (з газ.);

// Лунати, звучати.

Часом із нього [шуму], наче срібна рибка, скидується, випліскується жіночий сміх і скрик (В. Винниченко);

– Славен наш князь! – гримiло, виплескувалось з дверей i вiкон (С. Скляренко);

Ця робота принесла йому [Страннію] незвідану радість, в горлі клекотіло, виплескувалося щось схоже на сміх (Валерій Шевчук).

3. перен. Виражатися, виявлятися (про емоції, думки, переживання і т. ін.).

Він намагається затлумити його [почуття], але воно весь час виплескується з нього (Валерій Шевчук);

Надлишок життєвої енергії вашого малюка може часто виплескуватися у вигляді сліз, істерик і лютих суперечок (із журн.);

Скоро вони [бентеження і страх] виплеснулись на вулицю, заповнили всю оболонську слободу... (Р. Іванченко);

У повісті В. Стефаника бачимо вияви почуттів сильних і ніжних, але так глибоко захованих, що здатні виплеснутись лише у страшні хвилини розпуки (з наук. літ.).

4. тільки недок. Пас. до випле́скувати 1, 4, 5.

Особливо бурхливо емоції виплескуються фанатами після матчу (з Інтернету).