1. Словник української мови у 20 томах

випочивати

ВИПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОЧИТИ, чу, чиш, док., діал.

Відпочивати.

Я так люблю в неї [у матері] випочивати (О. Кобилянська);

Вечоріло. Я страшно змучений, пити хочеться, болить усе тіло. Конче треба десь випочити (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випочивати — випочива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. випочивати — -аю, -аєш, недок., випочити, -чу, -чиш, док., діал. Відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випочивати — див. відпочивати Словник синонімів Вусика
  4. випочивати — ВИПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИПОЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Відпочивати. Я так люблю в неї [у матері] випочивати (Коб., III, 1956, 268); Вечоріло. Я страшно змучений, пити хочеться, болить усе тіло. Конче треба десь випочити (Фр., II, 1950, 25). Словник української мови в 11 томах