випочивати
ВИПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИПОЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Відпочивати.
Я так люблю в неї [у матері] випочивати (Коб., III, 1956, 268);
Вечоріло. Я страшно змучений, пити хочеться, болить усе тіло. Конче треба десь випочити (Фр., II, 1950, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випочивати — випочива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- випочивати — -аю, -аєш, недок., випочити, -чу, -чиш, док., діал. Відпочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випочивати — ВИПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Відпочивати. Я так люблю в неї [у матері] випочивати (О. Кобилянська); Вечоріло. Я страшно змучений, пити хочеться, болить усе тіло. Конче треба десь випочити (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- випочивати — див. відпочивати Словник синонімів Вусика