виправдовування

ВИПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виправдо́вувати 1–3 і виправдо́вуватися 1, 2.

Ще недавно жіноча гордість не дозволяла їй пускатися до виправдовування перед чоловіком за те, чого не було (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me