виправдовування
ВИПРАВДО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. виправдо́вувати 1–3 і виправдо́вуватися 1, 2.
Ще недавно жіноча гордість не дозволяла їй пускатися до виправдовування перед чоловіком за те, чого не було (М. Циба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me