1. Словник української мови у 20 томах

виправлений

ВИ́ПРАВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́правити 1, 2, 3, 6, 7.

“Просто дивуєшся, як люди не вміють елементарно мислити”, – думав Загатний і креслив далі, зсовуючи на край стола аркуш за аркушем, – виправлені, підчищені (В. Дрозд);

– Ми .. знали про княжого післанця [посланця], виправленого в отсі сторони (І. Франко);

Парубки стали виносити достатки боярина – в'язки шкірок: кун, лисів, білок, бобрів, соболів, кілька ведмежих та кількадесят гарно виправлених вовчих (Юліан Опільський);

// ви́правлено, безос. пред.

У листі до Я. Кухаренка Т. Шевченко пише: “А в малоросію (в рукописі саме так, з малої літери, що її збережено у виданні 1929 р. під редакцією С. Єфремова, а у подальших виправлено, всупереч сенсові, пильними доглядачами офіціозної “орфографії”) не поїду, цур їй, бо там, окрім плачу, нічого не почую” (із журн.);

Якова за його участь в “недозволенном обществе” та в революційному рухові декабристів виправлено з Петербурга на заслання (Олена Пчілка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправлений — ви́правлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виправити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправлений — Ви́правлений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виправлений — ВИ́ПРАВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́правити. Посилаю Вам виправлену коректу. Вчора її дістав і нині вже здаю на почту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах