виправлення
ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́правити 1–3.
За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня);
Виправлення в роботі та начерки-пояснення на полях сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу (з наук-попул. літ.);
– Я надто м'якосерда до нього [сина], мені шкода було його покарати як слід, тому я й віддала його вам на виправлення (З. Тулуб).
2. Те, чим що-небудь замінене, виправлене.
Перевидали підручник О. Кониського з деякими виправленнями в Полтаві 1907 року (з наук.-попул. літ.);
У податковій декларації не повинно бути підчищень, виправлень, дописувань і закреслень (крім передбачених формою декларації) (із журн.).
△ (1) Автомати́чне ви́правлення помило́к – процес виявлення і виправлення помилок за допомогою комп'ютера, без втручання людини.
Після автоматичного виправлення помилок необхідно знову пройти процедуру завантажування файлу (з Інтернету).
Значення в інших словниках
- виправлення — (те, що виправлене) поправка, розм. правка, книжн. коректив. Словник синонімів Полюги
- виправлення — ви́правлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виправлення — -я, с. 1》 Дія за знач. виправити 1), 2). || У системах обробки даних – внесення змін (модифікація) у програму або в набір даних шляхом оновлення, додавання або вилучення окремих частин (фрагментів). Автоматичне виправлення помилок спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті). Словник синонімів української мови
- виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1, 2. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337); [Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір. Словник української мови в 11 томах