1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виправлення

ви́правлення

-я, с.

1》 Дія за знач. виправити 1), 2).

|| У системах обробки даних – внесення змін (модифікація) у програму або в набір даних шляхом оновлення, додавання або вилучення окремих частин (фрагментів).

Автоматичне виправлення помилок спец. — процес виявлення і виправлення помилок за допомогою ЕОМ без втручання людини.

2》 Те, чим що-небудь замінене, виправлене.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправлення — (те, що виправлене) поправка, розм. правка, книжн. коректив. Словник синонімів Полюги
  2. виправлення — ви́правлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1–3. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
  4. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті). Словник синонімів української мови
  5. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1, 2. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337); [Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір. Словник української мови в 11 томах