виправлення

ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті). П'єса була дозволена цензурою майже без виправлень (із науково-популярної літератури); Мені здається, що їх (оповідання) варт надрукувати, зробивши тільки деякі невеличкі поправки (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправлення — (те, що виправлене) поправка, розм. правка, книжн. коректив. Словник синонімів Полюги
  2. виправлення — ви́правлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. виправлення — -я, с. 1》 Дія за знач. виправити 1), 2). || У системах обробки даних – внесення змін (модифікація) у програму або в набір даних шляхом оновлення, додавання або вилучення окремих частин (фрагментів). Автоматичне виправлення помилок спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1–3. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня)... Словник української мови у 20 томах
  5. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1, 2. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337); [Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір. Словник української мови в 11 томах