1. Словник синонімів української мови

виправка

ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ). З дверей дивлюся на неї, хода її повна співочого ритму, і постава сповнена сили і чарів... (Т. Масенко); Якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови... (В. Собко); Що то значить — людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна, і виправка, всупереч літам, ще молодцювата (О. Гончар); Обершарфюрер намагається досягти потрібної постановки корпусу (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправка — ви́правка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виправка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. виправляти, виправити 2), 7). 2》 Постава тіла, набута завдяки спеціальним вправам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправка — ВИ́ПРАВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. виправля́ти, ви́правити 1, 2, 7. На Старокраматорському машинобудівному заводі планують організувати виробництво машин для виправки колії, щебенеочисних машин, козлових кранів (з Інтернету); Я дивуюся... Словник української мови у 20 томах
  4. виправка — випра́вка речі для новонародженого (ст): Але не лишу ж кошика – там уся виправка для дитини, так трудно її було дістати (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. виправка — ВИ́ПРАВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. виправля́ти, ви́правити 2, 7. Я дивуюся, як їм не відпаде охота приносити мені купи макулатури для виправки "стилю" (Л. Укр., III, 1952, 691); Оддасть шкурку за виправку (Номис, 1864, № 10571). Словник української мови в 11 томах
  6. виправка — Ви́права, -ви ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570. Словник української мови Грінченка