виправити

ви́правити

див. виправляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправити — ви́правити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виправити — [виправиетие] -аўл'у, -виеш Орфоепічний словник української мови
  3. виправити — ВИ́ПРАВИТИ див. виправля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виправити — ви́правити ще́лепи кому, згруб. Сильно побити кого-небудь. Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли ними правила міцна рука товстопузого Потаповича. Не одному вона виправила щелепи (Панас Мирний). праве́ць уда́рив (ви́правив) кого. Фразеологічний словник української мови
  5. виправити — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити. Словник синонімів української мови
  6. виправити — Ви́правити, -влю, -виш, -влять; ви́прав, -правмо, -правте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. виправити — ВИ́ПРАВИТИ див. виправля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. виправити — Ви́правити, -ся см. виправляти, -ся. Словник української мови Грінченка