виправити

ви́правити ще́лепи кому, згруб. Сильно побити кого-небудь. Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли ними правила міцна рука товстопузого Потаповича. Не одному вона виправила щелепи (Панас Мирний).

праве́ць уда́рив (ви́правив) кого. Хтось помер; не стало когось. — Чудесний прейскурант! Почив на лаврах дід Василь Хуряк. Гукає в небо Шабанов. Проповідника правець ударив (О. Довженко); Взнав, що крокодила дітки Лупляться з яєць: — Їх під квочку — і сусідку Виправить правець! (А. Крижанівський).

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Збанацький); — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш). горба́того (лише́) моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя (Чіпки) та хитали головами.— Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила виправить…(Панас Мирний); Ну ж і пришпарили йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін); Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму. ..Ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв, я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс). (горба́того) і моги́ла не ви́править (не спра́вить). Негідника, мабуть, і могила не виправить (З усн. мови); — Горбатого і могила не виправить,— похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко); (Нечипір:) — Горбатого і могила не справить. ..Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправити — ви́правити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виправити — [виправиетие] -аўл'у, -виеш Орфоепічний словник української мови
  3. виправити — див. виправляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виправити — ВИ́ПРАВИТИ див. виправля́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. виправити — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити. Словник синонімів української мови
  6. виправити — Ви́правити, -влю, -виш, -влять; ви́прав, -правмо, -правте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. виправити — ВИ́ПРАВИТИ див. виправля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. виправити — Ви́правити, -ся см. виправляти, -ся. Словник української мови Грінченка