випробовувати

випробо́вувати до́лю. Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

випробовувати — випробо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
випробовувати — ВИПРОБУВАТИробити пробу; (у ділі) перевіряти, вивіряти; (лябораторно) досліджувати. Словник синонімів Караванського
випробовувати — [виепробовуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
випробовувати — і випробувати, -ую, -уєш, недок., випробувати, -ую, -уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. || на що, спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ, ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Перевіряти на практиці якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували!... Словник української мови у 20 томах
випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
випробовувати — Випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Словник української мови в 11 томах