1. Словник української мови в 11 томах

випробовувати

ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось.

Він оповідав йому про різні прикмети коней і іншої худоби, учив його, як оглядати та випробовувати кожду штуку (Фр., VIII, 1952, 358);

Коло "яструбка" [літака] вештались техніки, обдивляючись, заправляючи, заряджаючи, випробовуючи (Ю. Янов., І, 1954, 48);

— Алло! Будемо випробувати голоси, — і вчитель Іванків.. всувається до класу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 61);

Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували! (Барв., Опов.., 1902, 163);

Павлик вирішив випробувати винахід без жодних свідків (Донч., VI, 1957, 67);

// на що, спец. Перевіряти міцність чого-небудь, стійкість до певного впливу або здатність до певної дії.

Випробовувати дріт на розрив; Випробовувати зерно на схожість.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випробовувати — випробо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випробовувати — ВИПРОБУВАТИробити пробу; (у ділі) перевіряти, вивіряти; (лябораторно) досліджувати. Словник синонімів Караванського
  3. випробовувати — [виепробовуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. випробовувати — і випробувати, -ую, -уєш, недок., випробувати, -ую, -уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. || на що, спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ, ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Перевіряти на практиці якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували!... Словник української мови у 20 томах
  6. випробовувати — випробо́вувати до́лю. Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети). Фразеологічний словник української мови
  7. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  8. випробовувати — Випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)